Як не сваритись з родичами під час війни
В перші дні війна об’єднала чимало родин. Багато українців переїхали до родичів в західні регіони, студенти повернулися у батьківський дім, хтось втратив роботу і, теж, лишається під одним дахом з величезною родиною. На жаль, далеко не у всіх склалася сімейна ідилія.
Коли люди біжать в бомбосховища, рятуються від ракет, то вони не сваряться, мовчать. Але коли вони добираються до ситуації безпеки, то весь той запал, ті гормони, те збудження, люта ненависть, злоба повинні кудись вилитися. І дуже часто, на превеликий жаль, вона виливається на тих, хто поруч. Тому всі ці сварки, через які проходять всі люди, варто сприймати як фізіологічний спосіб розрядки.
На жаль, його проходять всі сім'ї - треба це розуміти. Той, хто мудріший у цій ситуації - як правило, це жінки, у яких генетично закладено збереження сім'ї - вони мовчать, а агресують частіше чоловіки. Це пов'язано із рівнем кортизолу у їх крові, і з психологічним навантаженням того, що здоровий мужчина сидить у бомбосховищі. А жінка мовчить, поплаче і мовчить.
Проте важливо звертатися до своїх рідних з правильним посилом. Чи можливо в цей період життя не сваритися зі своїми рідними?
Рекомендації:
- Замість звинувачень можна сказати “Я зараз дуже злюсь через відчуття безпомічності. Мені страшно і я не розумію, що буде завтра. Я не відчуваю себе в безпеці. Давай ми з тобою як партнери подумаємо, що можемо зробити”. Так рідні зрозуміють стан і це допоможе уникнути сварки.
- Використовувати принцип бутерброда “Хороший акцент – конструктивна критика – хороший акцент”. Так критика сприйматиметься партнером адекватно.
- Можна організувати ритуал переговорів. Наприклад, можна щовечора о 18.00 сідати разом, щоб поговорити.
- З дітьми проживати агресію через гру з ними. Можна стати на чотири лапи та уявити себе тигром, це допоможе набагато легше прожити агресію.