Стрес та збереження психічного здоров'я під час війни
Ранок 24 лютого 2022 року докорінно змінив життя кожної живої людини, яка живе в Україні, висунувши на перший план найважливішу людську цінність – ЖИТТЯ.
Війна підсвічує нам важливі речі та робить абсолютно не важливим те, за що ми трималися ще вчора.
Сьогодні мільйони людей виїхали з України до Польщі та інших країн Європи та світу, намагаючись врятувати найцінніше – життя своїх дітей. Бо сьогодні немає нічого ціннішого за це життя і майбутнє наших дітей! Сьогодні діти України – це діти Світу!
Проте, із втратою звичного життєвого порядку та устрою, життя кожного вимушеного переселенця та іммігранта перетворюється на тотальний стрес.
Як же витримати і пережити низку неминучих змін, встояти перед складними факторами, не збожеволіти, залишитися підтримкою для своїх дітей? Як розмовляти з ними про те, що відбувається? Як самому усвідомлювати реальність подій? Як пережити розлуку з близькими, котрі вимушено залишилися в Україні? Як підтримувати себе в цей непростий період?
Важливо:
На жаль, реакція на стрес не підпорядковується волі. Нема рації говорити собі: «Все вистачить, перестань. Приведи себе в порядок!» Ви не вирішуєте, коли вам достатньо і настав вже час перестати. Ви можете лише допомагати собі, надавати сил своєму тілу проживати цей стрес.
Турбота про себе — це найголовніше завдання, яке стоїть перед усіма. Дбати про себе важливо завжди, але особливо важливим це стає в моменти кризи та стресових ситуацій.
Дуже важливо постійно запитувати себе: що зараз може зробити мій стан кращим? Чого я насправді хочу? Як я можу собі допомогти?
Намагайтеся, відповідаючи на ці питання, не думати про те, як не образити інших людей, як виконати численні зобов’язання. Запитайте себе саме про ваші потреби.
Які вони?
Якщо ви навчитеся забезпечувати та реалізовувати свої базові потреби, ви зможете стати надійною опорою для своєї дитини, яка, не в змозі, можливо, подбати про себе самостійно і може розраховувати тільки на вас.
І тоді спрацьовує правило «кисневої маски», яку потрібно спочатку вдягнути на себе, а потім лише на дитину. Оскільки, якщо не подбати про себе, то, можливо, завтра вже не буде кому дбати про вашу дитину.
Багато хто, у стані гострого стресу забуває задовольняти свої базові потреби: зникає апетит, порушується сон, людина може перебувати в «ступорі», будучи буквально паралізованою.
Перш за все, щоб почати піклуватися про себе, ви повинні усвідомити, що небезпека позаду, і ви вже у безпечному місці.
Найважливіші базові потреби людини – це сон, харчування та рух.
Це те, без чого неможливо почуватися добре.
Перший пункт –базовий. Але якщо ви будете дотримуватись тільки його, це вже дасть багато ресурсу вашому тілу, щоб краще справлятися з ненормальною ситуацією.
Дихання.
Якщо ви відчуваєте напад страху або паніки, яка є природною, не намагайтеся її «не відчувати», визнайте: так, ось зараз я відчуваю… (назвіть своє почуття), а потім зробіть коротку дихальну вправу, яка полегшить фізичний стан та стабілізує емоційний стан.
Дихальні техніки допомагають уповільнити кровообіг, заспокоїти тривогу, розслабитися та заземлитися. Я хочу вам запропонувати наступний вид дихання:
Маленькі радощі.
Віктор Франкл – всесвітньо відомий психолог, що пройшов німецький концентраційний табір, зазначає, що вижити в ті тяжкі часи вдавалося тим, хто зміг зосередитися на найпростіших речах та «радощах»: поділитися з кимось шматком хліба або зробити якусь руїнута зрадіти результату.
Під час складних життєвих ситуацій може здаватися, що ми маємо віддатись своїм переживанням повністю. Може здаватися, що тому, щоб радіти якимось простим речам просто немає місця. Багато хто може відчувати провину за свою радість. Дуже важливо зрозуміти, що наші радощі не знецінюють ситуацію та не створюють протиріччя. Нормально переживати різні, навіть протилежні, одночасно. Спробуйте зробити за день хоча б одну справу, нехай навіть дуже просту, що приносить вам радість. Що це могло би бути? Як ви можете себе порадувати сьогодні? І що могло би принести радість тому, хто з вами поруч?
Почуття контролю.
Буває так, що у стресовому стані з’являється відчуття, що я вже нічого не можу контролювати. Справді багато чого невизначеного і безконтрольного навкруги, але у вас точно залишається контроль над великою кількістю речей. Спробуйте скласти список того, що можна контролювати. Це можуть бути дуже прості речі – такі як вибір одягу, їжі, місцезнаходження в квартирі. Те саме можна робити з почуттям невизначеності, що вас так сильно лякає.Подумайте, які у вас протягом дня є завдання, що можна внести в свій розклад? Можна почати з того, що ви робите завжди – ви прокидаєтесь, засинаєте, їсте, можливо, телефонуйте комусь, перевіряєте новини і т.д.
Якщо боїтеся – малюйте.
Художній процес дуже допомагає людям переживати стресові часи. Будь-який художній процес буде цінним. Я хочу запропонувати вам кілька способів:
Візуалізуйте, це заспокоює та дарує надію.
Сядьте максимально зручно. Відчуйте, як стілець або те, на чому ви сидите, торкається вашого тіла і створює опору. Якщо вам це зручно, то закрийте очі. Спробуйте уявити перед собою якесь дуже безпечне для вас місце. Це може бути місце, яке ви знаєте, де ви бували, а може бути якесь вигадане місце. Це може бути якась будівля чи місце на природі. Може бути ліс або поле, або якесь водоймище.Можуть бути гори або щось зовсім інше. Це має бути місце, де ви будете почувати себе максимально безпечно та комфортно, де вам буде добре.
Спробуйте озирнутися і побачити, що там ще є навколо вас. Яка там погода, чи є вітер? Чуєте якісь звуки навколо? Чим там пахне? Доторкніться до того, що знаходиться навколо вас, які це будуть тактильні відчуття? Не поспішайте. Пройдіться там, подивіться на всі боки, намагайтеся все уважно розглянути і запам’ятати, якомога більше деталей. Коли ви будете готові, розплющити очі. Намагайтеся взяти з собою це відчуття безпеки. Тепер, коли ви вивчили своє безпечне місце, ви завжди зможете повертатися в нього, якщо вам страшно, не комфортно або хочеться відчути себе у вашому особливому місці.
Заземлюйтесь.
Тут я зібрала вправи, які займають не більше 1-2 хвилин. Ви можете робити їх протягом дня, щоб повернути собі опору, комфорт та зменшити тривогу. Ви можете робити їх регулярно. Наприклад, поставивши будильник на кожну годину чи дві. Можете робити щоразу, коли міняєте вид діяльності. Або будь-який інший зручний вам спосіб.
Наприклад: Ти хороша людина, яка переживає важкі часи. Ти обов’язково впораєшся з цим. Що ви скажете собі?
Заземлення не змусить ваші емоційні бурі зникнути. Воно просто збереже вас у безпеці, доки не вщухне «буря».
Ціль цих вправ – допомогти вам включитися, повернутися до життя. Наприклад, допомогти вам приділяти всю свою увагу сім’ї та друзям.
Вони також допомагають вам просуватися до своїх цінностей; допомагають вам все більшою мірою поводитися як людина, якою ви хочете бути. І допомагають вам зосередитись на тому, що ви робите, щоб ви могли робити це добре.
Коли ви концентруєте увагу і повністю включаєтеся в якесь заняття, ви можете отримувати від нього більше задоволення. Це вірно навіть у тих випадках, коли вам доводиться робити будь-які монотонні або дратівливі дії.
|
Коли ми включаємось ужиття,
приділяємо увагуіншим, зосереджуємосьна тому, що робимо і живемовідповідно до своїхцінностей, ми набагато кращесправляємося зі стресом. |
І пам’ятайте, що мати тяжкі думки та почуття у стані стресу природно. Це трапляється з кожним.
Пам’ятайте, що важливі навіть незначні дії. З крихітного насіння виростає гігантське дерево. І навіть у найважчі або найнапруженіші періоди часу ви можете вчиняти невеликі ДІЇ, щоб жити відповідно до своїх цінностей. Коли ви дієте відповідно до своїх цінностей, ви починаєте створювати більш задовольняючу і насичену життя.
Коли ви можете підтримати себе, у вас є сила на підтримку вашої дитини.